Ваши вопросы по телефону:(067) 926-75-40   (097) 904-02-17
Воспользуйтесь другими средствами связи: Skype: lex-practice
 

Амністія в 2014 році


В квітні 2014 року Верховною Радою України був прийнятий і підписаний Головою ВР України Закон України «Про амністію у 2014 році». Автором законопроекту виступив народний депутат України А.Кожем’якін.

В цілому, вищезгаданий закон відповідає вимогам Закону України “Про застосування амністії в Україні”, але має певні відмінності і особливості.

Тож зараз і розглянемо основні положення цьогорічної амністії та її особливості прийнятих з урахуванням сьогоднішньої реальності, що склалась в країні.

Загалом, у 2014 році, згідно Закону України “Про амністію у 2014 році”, мають бути звільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі та від інших покарань особи, які були засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

            До таких осіб зокрема відносяться, неповнолітні, вагітні жінки,  особи, не позбавлені батьківських прав, інваліди першої, другої чи третьої групи, хворі на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання, СНІД та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України від 18 січня 2000 року № 3/6, пенсіонери, ветерани війни, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

            Крім цих осіб, під дію закону підпадають особи, які засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше ¼  призначеного строку основного покарання, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 – ти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше ½  призначеного строку основного покарання, засуджені вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 8 – ми років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше ½  призначеного строку основного покарання, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 6 – ти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше 2/3 призначеного строку основного покарання, жінки, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 10 – ти років, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше ½ призначеного строку основного покарання, засуджені за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 12 – ти  років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше ½   призначеного строку основного покарання.

            Також будуть звільнені з місць позбавлення та обмеження волі засуджені, невідбута частина становить менше одного року.

            Крім звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі та від інших покарань, Законом передбачено значне скорочення термінів ув’язнення, на половину не відбутих частин, особам, які не підпадають під категорії звільнених.

            До осіб, які не підпадають під дію Закону відносяться особи, які зазначені
у статті 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” за винятком осіб, засуджених за будь-які злочини, не пов'язані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, які не відшкодували завдані ними збитки або не усунули заподіяну злочином шкоду.

Ці зміни були внесені до Закону пізніше і значно розширили коло осіб, які мають бути звільнені від покарання.

            Також, до осіб, які не підпадають під дію Закону відносяться особи, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, які мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров’я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб, які мають одного чи обох батьків віком понад 70 років або визнаних інвалідами першої групи і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров’я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих батьків.

   Крім того, у відповідності до згаданих вище змін до Закону, до осіб, які не підпадають під дію Закону відносяться особи відносяться ті особи, які засуджені за такі злочини: проти основ національної безпеки України (статті 109-114 КК України 2001 р.), умисне вбивство (стаття 115 КК України 2001 р.), доведення до самогубства, вчинене щодо неповнолітнього (частина третя статті 120 КК України 2001 р.), умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 121 КК України 2001 р.), катування (стаття 127 КК України 2001 р.), незаконне проведення дослідів над людиною (стаття 142 КК України 2001 р.), порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (частини четверта і п’ята статті 143 КК України 2001 р.), насильницьке донорство (стаття 144 КК України 2001 р.), незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому  одночасно сталося заподіяння смерті людині, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть (частини друга і третя статті 146 КК України 2001 р.), захоплення заручників (стаття 147 КК України 2001 р.), торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини (стаття 149 КК України 2001 р.), злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи (статті 152-156 КК України 2001 р.), грабіж при обтяжуючих обставинах (частини третя, четверта і п’ята статті 186 КК України 2001 р.), розбій (стаття 187 КК України 2001 р.), вимагання (частини друга, третя і четверта статті 189 КК України 2001 р.), виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (стаття 199 КК України 2001 р.), створення злочинної організації (стаття 255 КК України 2001 р.); бандитизм (стаття 257 КК України 2001 р.), терористичний акт (стаття 258 КК України 2001 р.), створення терористичної групи чи терористичної організації (стаття 258-3 КК України 2001 р.), сприяння вчиненню терористичного акту (стаття 258-4 КК України 2001 р.), фінансування тероризму (стаття 258-5 КК України 2001 р.), викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України 2001 р.), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 278 КК України 2001 р.),  порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга статті 286 КК України 2001 р.),  пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів (стаття 292 КК України 2001 р.), погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах (частини третя і четверта статті 345 КК України 2001 р.), погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча (стаття 346 КК України 2001 р.), посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК України 2001 р.),  захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (стаття 349 КК України 2001 р.), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 КК України 2001 р.), втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 393 КК України 2001 р.), посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (стаття 400 КК України 2001 р.),злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), передбачені частинами другою, третьою і четвертою статті 404 КК України 2001 р., частинами другою і третьою статті 405 КК України 2001 р., частиною третьою статті 406 КК України 2001 р., частинами другою і третьою статті 408 КК України 2001 р., статтею 410 КК України 2001 р., частиною другою статті 420 КК України 2001 р., частинами другою і третьою статті 426 КК України 2001 р., статтею 433 КК України 2001 р., а також за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені статтями 439, 442 і 443 КК України 2001 р., статтями 446 і 447 КК України 2001 р.

Слід зазначити, що цьогорічний Закон є мабуть одним з найгуманніших з усіх прийнятих раніше в Україні і в той час суворим до порушників закону, що вчиняють особливо небезпечні злочини проти людства і держави, що в силу нинішніх подій в Україні дають підстави бути впевненим, що ті особи, які займаються протиправною діяльністю на Сході України, будуть суворо покарані і будуть позбавлені можливості уникнути покарання внаслідок умов Закону про амністію.

Генеральний директор ТОВ Юридична компанія “ЛЕКС – ПРАКТИКА ”, адвокат Анатолій  Веклич.

 
 
 
?>