Ваши вопросы по телефону:(067) 926-75-40   (097) 904-02-17
Воспользуйтесь другими средствами связи: Skype: lex-practice
 

Коллега роздумує, чи є рішення органу опіки обов'язковим...

"век живи, век учись, дураком помрешь!" (С)
или как заблудиться в двух соснах Семейного Кодекса.
Дано:
есть решение органа опеки о порядке общения отца с ребенком. мать с таким порядком не согласна. в течение 10 дней обращается в суд.
проблемные вопросы:
1. Является ли обязательным решение опеки, если мать обратилась с иском в суд об установлении иного порядка общения?
что мы имеем в СК?
ч. 2 ст. 19:
2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
т. е. по логике этой части, если в 10-дневный срок обратиться в суд, то решение опеки перестает быть обязательным.
но есть другая статья - 158 СК:
2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
и в ней не указано, что обязательно решение опеки, которое не обжаловано.
у родителей есть право установить порядок общения судом - ст. 159 СК:
1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
................................
3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
из нее следует что:
а) с иском об установлении порядка общения с ребенком может обратиться только тот из родителей, которому препятствуют в общении, а не тот, кто не согласен с решением опеки.
хотя ч. 2 ст. 159 СК говорит:
2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
связаны ли ч. 1 и ч. 2 ст. 159 СК, или они автономны?
б) решение опеки обязательно, если суд не приостановил его исполнение. либо просить приостановить надо только если с иском в суд обратился недовольный родитель по истечение 10 дней с момента решения опеки. а если обратился в течение 10 дней, то подача иска в суд автоматически приостанавливает это решение и оно не обязательно до вступления решения суда в силу?

2. Надо ли обжаловать решение органа опеки недовольному родителю, или надо просто просить установить свой порядок общения? 
зная любовь наших судов подлавливать истцов на необжаловании чего-то, если просто просить установить порядок общения, без требований о признании незаконным решения опеки, суд может отказать в иске с формулировкой - порядок общения установлен решением опеки и истцом не обжалуется.
если же обжаловать решение опеки, то можно нарваться на вот такую постанову апелляции:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73260584
в этом деле мать, не довольная решением опеки о порядке общения отца с ребенком, просила признать решение незаконным и отменить. суд в иске отказал, указав что решение опеки правомерное. мать подала апелляцию. апелляционный суд утверждает что:
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що відповідачами про винесені оскаржуваних актів були допущені численні порушення, колегія суддів, вважає такими, що не заслуговують на увагу, з тих підстав, що оскаржувані висновки не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, він не порушує прав та обов'язків жодного з батьків, а може бути лише доказом, якому, суд при розгляді справи надасть оцінку, та погодиться чи не погодиться з ним.
результат - в иске отказать только потому что истец оспаривал решение опеки, что не может быть предметом обжалования в суде. 
логика конечно есть. но апелляция игнорирует ч. 2 ст. 19 СК об обязательности решений органов опеки и ч. 2 ст. 158 СК. 
если решение органа опеки не является нормативно-распорядительным актом, тогда бы законодатель не признавал его обязательным к исполнению...

 
 
 
?>